Flavia Julia Helena (246/248–330), also known as Helena of Constantinople and in Christianity as Saint Helena, was an Augusta of the Roman Empire and mother of Emperor Constantine the Great.
Helena ranks as an important figure in the history of Christianity. In her final years, she made a religious tour of Syria Palaestina and Jerusalem, during which ancient tradition claims that she discovered the True Cross. The Eastern Orthodox Church, Catholic Church, Oriental Orthodox Churches, and Anglican Communion revere her as a saint, and the Lutheran Church commemorates her.
Flavius Valerius Aurelius Constantine, Constantine I, Constantine the Great (lat. Flavius Valerius Aurelius Constantinus; February 27, 272, Naiss, Moesia - May 22, 337, Nicomedia) - Roman emperor. After the death of his father, in 306, he was proclaimed Augustus, after the victory over Maxentius in 312 in the battle near the Mulvian Bridge and over Licinius in 324, he became the sole sovereign ruler of the Roman state.
Constantine the Great is one of the most outstanding personalities in the history of mankind. His contemporaries already recognized the ruler as an innovative emperor who managed to fundamentally change the Roman Empire in the first half of the IV century.
Олена вважається важливою фігурою в історії християнства. В останні роки свого життя вона здійснила релігійну подорож в Сирії, Палестиною та Єрусалимом, під час якого, як стверджує давня традиція, вона виявила Істинний Хрест. Східна православна церква, католицька церква, різні східні православні церкви та англіканська громада шанують її як святу, а лютеранська церква вшановує її пам'ять.
Олена, мати імператора, за божественною вказівкою снів, вирушила до Єрусалиму. Знайшовши те, що колись було Єрусалимом, що спорожніло, «як заповідник для осінніх плодів», за словами пророка, вона старанно шукала гробницю Христа, з якої Він повстав після Свого поховання. І після великих труднощів за допомогою Божої вона це виявила. У чому була причина скрути, поясню у кількох словах. Ті, хто прийняв християнську віру після періоду його пристрастей, дуже шанували цю гробницю; але інші, що ненавиділи, засипавши це місце насипом землі, спорудили на ньому храм Венері і встановили там її зображення, не дбаючи про пам'ять місця. Це вдавалося надовго; і це стало відомо матері імператора. Відповідно, вона наказала скинути статую, прибрати землю і повністю розчистити землю, і знайшла в гробниці три хрести: один із них був той благословенний хрест, на якому висів Христос, два інші були хрести на яких померли два розбійники, розп'яті з Ним. Разом з хрестами було також знайдено табличку Пілата, на якій він написав різними літерами, що розп'ятий Христос був царем юдейським.
Флавій Валерій Аврелій Костянтин, Костянтин I, Костянтин Великий (лат. Flavius Valerius Aurelius Constantinus; 27 лютого 272, Наісс, Мезія - 22 травня 337, Нікомедія) - римський імператор. Після смерті батька, в 306 році, був проголошений військом Аугустом, після перемоги над Максенцієм в 312 році в битві біля Мульвійського мосту і над Ліцінієм в 324 став єдиним повновладним правителем римської держави.
Як язичник 312 року перед битвою зі своїм суперником Максенцієм, правителем Італії, мав видіння Хреста («Під цим знаком переможеш»). Він звелів своїм воїнам нанести монограми Христа на щити й, здобувши перемогу, незабаром своїм Міланським едиктом (313) дозволив сповідування християнства в усій Римській імперії, зробив християнство панівною релігією, в 330 році переніс столицю держави до Візантія, надалі перейменований ним на свою честь у Константинополь, організував новий державний устрій.
З ім'ям Костянтина I пов'язано остаточне встановлення в Римській імперії системи домінату, тобто необмежену владу імператора. Монарх став користуватися небаченими до того почестями. Костянтин шанується деякими християнськими церквами як святий у лику рівноапостольних (Святий Рівноапостольний цар Костянтин)
Константин Великий належить до числа найвизначніших особистостей в історії людства. Вже його сучасники визнавали правителя імператором-новатором, якому вдалося докорінно змінити Римську імперію в першій половині IV ст.
